Задачі-казки

1. В Аравії помирав старий. Усе своє майно, 17 верблюдів, він заповідав синам, причому старший мав отримати половину, середній  — третину, а найменший — дев’яту частину. Після смерті батька сини не знали, що робити, адже 17 не ділиться без остачі ані на 2, ані на 3, ані на 9. Довго сперечалися брати, аж тут під’їхав на верблюді мудрець. Дізнався про суперечку і  дав братам мудру пораду, що допомогла розділити майно так, як заповідав батько. Що то була за порада?

2. Біжить лисичка, а  на зустріч їй  — ведмідь. — Ти куди, сестрице? — Додому поспішаю! Мені зайчик дві моркви- ни дав. Вечерю варитиму. — А мені зайчик дав аж чотири морквини. Я  з них вечерю зварю? — Пропоную, ведмедику, спільну вечерю звари- ти! — запропонувала хитра лисичка, зметикувавши, що у  ведмедя більше морквинок, ніж у  неї. Ведмідь погодився. Наламали хмизу, розклали багаття, зварили вечерю. Щойно примостились їсти, аж тут  — журавлик. — Чи не почастуєте мене? Я  вам за це рибки дам... Поділили вечерю на три рівні частини, сіли й  поїли. Журавлик дав шість рибок і  полетів. Лисичка і  каже ведмедеві: — Тобі три рибки, і мені три. Так буде порівну. А  ведмідь: — Ні, це не справедливо. Адже в  мене 4 морк вини було, а в тебе 2. Отже мені належить 4 рибки, а  тобі 2. Як не сперечалась лисичка, а таки ведмідь узяв 4 рибки. Невдовзі зустрів ведмідь зайчика в  лісі, розповів про вечерю з  лисичкою і  журавликом. А зайчик посміхнувся і  сказав, що лисичка, мовляв, по всьому лісі плеще язиком, що ведмедя обманула. — Як же так?  — замислився клишоногий... А  ти як гадаєш, хто кого обманув?